Методологічні пояснення

 ЕКСПОРТ І ІМПОРТ ПОСЛУГ

Формування даних статистики зовнішньої торгівлі послугами здійснюється на основі "Методологічних положень зі статистики зовнішньої торгівлі послугами", затверджених наказом Держстату України від 08.02.2013 №43.

 Вартість експорту послуг – вартість окремого виду послуги, наданої українським суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності іноземному суб’єкту господарської діяльності як на території України, так і за її межами згідно з договорами (контрактами) або в усній формі договору.

Вартість імпорту послуг – вартість окремого виду послуги, наданої українському суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктом господарської діяльності як на території України, так і за її межами згідно з договорами (контрактами) або в усній формі договору.

Зовнішньоекономічні послуги є товаром, що не проходить митного контролю і на який не оформлюється вантажна митна декларація. Послуги не приймають форму матеріальних об’єктів, на які розповсюджуються права власності. Реалізація послуг та їх виробництво не відокремлені один від одного. Головним у торгівлі послугами є те, що повинна відбутись операція купівлі-продажу, яка охоплює діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності (резидентів та нерезидентів), побудована на взаємовідносинах між ними.

Моментом здійснення процедури експорту (імпорту) послуг та відповідно їх обліку вважається дата їх фактичного надання або одержання на основі принципу нарахування (за виписаними рахунками). Найчастіше, як правило, дата реєстрації таких операцій збігається з часом виробництва послуг.

Резиденти – юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет; фізична особа-резидент – фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Нерезиденти – іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; фізичні особи, які не є резидентами України. Як правило, іноземними підприємствами (нерезидентами) вважаються ті підприємства, які платять податки від діяльності на користь іноземної держави.

Питома вага окремої компоненти – результат, одержаний при діленні величини окремої компоненти на величину загального обсягу всіх компонент.

Сальдо зовнішньої торгівлі послугами – різниця між фінансовими надходженнями (як оплата за надані послуги українськими резидентами) й витратами (як оплата за отримані українськими резидентами від нерезидентів послуги) за певний проміжок часу. Перевищення обсягу надходжень фінансів свідчить про позитивне сальдо, перевищення обсягу витрат – про негативне.

Організація і проведення державного статистичного спостереження щодо зовнішньої торгівлі послугами

 Державне статистичне спостереження щодо зовнішньої торгівлі послугами здійснюється за формою № 9-ЗЕЗ (квартальна) "Звіт про експорт (імпорт) послуг", яка містить інформацію, зазначену у відповідних документах управлінського та бухгалтерського обліку (договорах-контрактах між підприємствами партнерами, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність послугами; актах здачі-приймання робіт; банківських валютних рахунках, платіжних вимогах-дорученнях на виконання або одержання послуг; авансових звітах на відрядження; оборотно-сальдових відомостях).

Державне статистичне спостереження за формою № 9-ЗЕЗ (квартальна) здійснюється на суцільній основі із квартальною періодичністю. Інформація формується за даними підприємств-юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб, незалежно від розміру, та організаційно-правової форми господарювання, постійних представництв нерезидентів в Україні, які здійснювали експортно-імпортні операції послугами, центральних та місцевих органів виконавчої влади, всіх головних розпорядників державного та місцевого бюджетів.

Формування даних про експорт-імпорт послуг здійснюється на основі результатів зазначеного державного статистичного спостереження та адміністративних даних Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства закордонних справ, Державної прикордонної служби, Державної служби з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Міністерства інфраструктури, Національного банку.

Метою проведення державного статистичного спостереження щодо зовнішньої торгівлі послугами є отримання статистичної інформації про обсяги експорту-імпорту послуг за видами послуг, країнами світу, а також визначення питомої ваги окремих країн, регіонів, видів послуг у загальному обсязі зовнішньої торгівлі в країні та темпів зростання (зниження) обсягів зовнішньої торгівлі послугами в динаміці.

Основні принципи організації державного статистичного спостереження щодо зовнішньої торгівлі послугами базуються на єдиних методологічних підходах, що забезпечує співставну динаміку інформації про обсяги експорту-імпорту послуг в Україні. У показниках державного статистичного спостереження враховано міжнародні вимоги до статистичної інформації щодо зовнішньої торгівлі послугами, зокрема керівництва зі статистики міжнародної торгівлі послугами (ООН, ЄС, МВФ, ОЕСР, СОТ, Конфедерація ООН з торгівлі та розвитку) та Керівництва зі складання платіжного балансу (МВФ).

Результатом проведення державного статистичного спостереження щодо зовнішньої торгівлі послугами є первинна й узагальнена інформація, яка використовується для відстеження обсягів та динаміки експорту-імпорту за географічною структурою та структурою видів послуг з метою одержання всебічної та вичерпної статичної інформації про зовнішню торгівлю послугами для складання зовнішньоторговельного та платіжного балансів України, а також оцінки розвитку економічних взаємовідносин України з іншими країнами світу.

·               Вид державного статистичного спостереження: суцільне; поточне

·               Організаційна форма державного статистичного спостереження:  статистична звітність.

·               Спосіб державного статистичного спостереження: документальний облік.

·               Одиниця державного статистичного спостереження: підприємство та місцева одиниця – резидент, що здійснює експортно-імпортні операції послугами.

·         Органи, які здійснюють державне статистичне спостереження: центральний орган виконавчої влади в галузі статистики, територіальні органи державної статистики.

·            Місце проведення державного статистичного спостереження:  Головне регіональне управління статистики, Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь.

·               Національні класифікації, що використовуються при проведенні державного статистичного спостереження:

           КВЕД – Класифікація видів економічної діяльності;

           КОПФГ – Класифікація організаційно-правових форм господарювання;

           КОАТУУ – Класифікація об’єктів адміністративно-територіального устрою України;

           КПЗЕД – Класифікація послуг зовнішньоекономічної діяльності (діяла протягом 1997–2012рр.);

           КЗЕП – Класифікація зовнішньоекономічних послуг (введена в дію з І кварталу 2013р.);

           ККС – Класифікація країн світу;

           КВ – Класифікація валют

Способи поставки послуг

Послуги у зовнішній торгівлі охоплюють гетерогенний спектр нематеріальних продуктів та видів діяльності, що важко відокремлюються від товарів, з якими вони пов’язані в тій чи іншій мірі. Реалізація послуг та їх виробництво невіддільні один від одного. Послуги характеризуються як послуги змінення та послуги маржі.

 • Спосіб 1. Транскордонне надання. Постачальник і споживач  залишаються на території своїх відповідних країн. Послуга поставляється “з території одного члена на територію будь-якого іншого члена”. Цей спосіб подібний до торгівлі товарами, коли продукт поставляється через національний кордон, а споживач і постачальник залишаються на території своїх країн. Наприклад, юридична фірма може надавати клієнту юридичні консультації по телефону, лікар може ставити діагноз пацієнту електронною поштою або постачальник фінансових послуг може надавати транскордонно послуги з управління портфелем активів або брокерські послуги. В Україні за способом 1 надаються транспортні  послуги та послуги зі страхування (табл. 1).

 • Спосіб 2. Споживання за кордоном. Споживач споживає ту або іншу послугу за межами своєї країни. Послуга поставляється “на території одного члена споживачеві послуг будь-якого іншого члена”, це означає, що або споживач, або його майно перебувають за кордоном. Типовими прикладами в цьому плані є туристська діяльність, така як відвідування музеїв і театрів, виїзд за кордон для лікування або вивчення іноземних мов. Сюди також відносяться послуги з ремонту суден за кордоном, коли за кордон переміщується або там знаходиться тільки майно споживача. В Україні за способом 2 надаються послуги з подорожей та державні та урядові послуги (табл. 2).

 • Спосіб 3. Комерційна присутність. Постачальники послуг створюють (або купують) філію, відділення або комерційне представництво на території іншої країни, через які вони надають свої послуги. Комерційна присутність на іноземному ринку охоплює не тільки юридичних осіб у суворому юридичному сенсі, але й інших юридичних суб’єктів, що мають деякі загальні ознаки, такі як представництва та відділення. Наприклад, фінансові послуги, надані відділенням або філією іноземного банку, послуги з лікування, надані  лікарнею, або послуги з освіти, надані закладом, що знаходиться в іноземній власності. В Україні більшість послуг зовнішньоекономічної діяльності надається саме способом комерційної присутності (табл. 3).

Комерційна присутність тісно пов’язана з метою іноземних постачальників послуг, що стосується отримання довгострокового інтересу на економічній території іншої країни для надання послуг споживачам на цій або інших територіях. Уважається, що з такими випадками асоціюються потоки прямих інвестицій.

 • Спосіб 4. Присутність фізичних осіб. Фізична особа (або сам  постачальник послуги, якщо він / вона є самозайнятим робітником, або його / її найманий працівник) присутній за кордоном для надання послуги. Спосіб присутності фізичних осіб використовується, коли будь-яка окрема особа тимчасово присутня на території країни, яка не є його рідною країною, для надання комерційної послуги.

Спосіб 4 охоплює таких осіб:

-  постачальників контрактних послуг, будь то наймані працівники іноземного постачальника послуг або самостійно зайняті робітники;

- співробітників, відряджених у рамках внутрішньокорпоративного службового переводу, та іноземних працівників, безпосередньо найнятих створеними за кордоном компаніями;

- продавців послуг, що в’їжджають на територію країни, що їх приймає, для встановлення договірних відносин у рамках контракту на надання послуг, або осіб, відповідальних за встановлення комерційної присутності.

В Україні за способом 4 надаються послуги у сфері телекомунікацій, комп’ютерні та інформаційні послуги, що надаються споживачеві або найманим працівником іноземної комп’ютерної компанії, або самостійно зайнятим консультантом по комп’ютерах у рамках контракту про надання послуг. Як приклад можна вказати програміста, тимчасово направленого на роботу за кордон у філію своєї компанії-роботодавця (внутрішньокорпоративний службовий перевод), сантехніка, найнятого в країні, що його приймає, для роботи на будівельному об’єкті, збирача фруктів, найнятого агенцією з працевлаштування для тимчасової роботи за кордоном,  незалежного архітектора, який здійснює авторський нагляд за реалізацією будівельного проекту за кордоном.

Категорії, за якими проводиться державне статистичне спостереження щодо зовнішньої торгівлі послугами

За результатами статистичного спостереження щодо зовнішніх послуг розраховуються показники з експортно-імпортних операцій послугами України з країнами світу за всіма видами послуг згідно з Класифікацією зовнішньоекономічних послуг.

 Основними видами зовнішньоекономічних послуг є:

·    Послуги з переробки матеріальних ресурсів

·    Послуги з ремонту та технічного обслуговування, що не віднесені до інших категорій

·    Транспортні послуги

·    Послуги з подорожей

·    Послуги з будівництва

·    Послуги зі страхування

·    Послуги пов’язані з фінансовою діяльністю

·    Роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності

·    Послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги

·    Ділові послуги

·    Послуги приватним особам, культурні та рекреаційні послуги

·    Державні та урядові послуги

Поширення результатів

 Результати державного статистичного спостереження за ф.№9-ЗЕЗ (квартальна) щодо експорту-імпорту послуг формуються в розрізі:

·             на регіональному рівні: зведена інформація за регіоном загалом, у розрізі районів та міст за видами послуг, країнами-партнерами;

·           на державному рівні: зведена інформація по країні загалом, за регіонами (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь), за географічною структурою та структурою видів послуг у динаміці, відповідно до класифікацій.

При поширенні даних користувачам здійснюється контроль дотримання правил конфіденційності даних.

 Один раз на рік територіальними органами статистики здійснюється формування відкоригованих масивів щодо експорту-імпорту послуг (окремо по кварталах), які згідно плану передаються на центральний рівень для формування уточненої річної інформації про експорт-імпорт послуг з урахуванням інформації адміністративних джерел.

 Основними статистичними публікаціями щодо зовнішньої торгівлі послугами є:

·     експрес-випуски: "Зовнішня торгівля послугами", "Зовнішньоторговельний баланс України", "Стан зовнішньоторговельного балансу", "Стан зовнішньоекономічних відносин з країнами ЄС";

·    доповіді: "Про соціально-економічне становище України", "Про соціально-економічне становище регіону", "Про роботу готелів", "Стан зовнішньоекономічних зв’язків з Російською Федерацією";

·   статистичні бюлетені: "Основні макроекономічні показники соціально-економічного розвитку України", "Соціально-економічний розвиток регіонів України", "Соціально-економічний розвиток  України", "Економічне і соціальне становище регіону";

·      статистичні збірники: "Україна в цифрах", "Україна", "Статистичний щорічник України", "Регіони України", "Україна та країни СНД", "Співробітництво між Україною та країнами ЄС" (українською й англійською мовами), "Зовнішня торгівля України товарами та послугами" (у 2-х томах), "Зовнішня торгівля України" (українською, російською й англійською мовами), "Статистичний щорічник", "Зовнішня торгівля України" (українською, російською й англійською мовами), "Транспорт і зв’язок України";

·   статистичні таблиці для веб-сайту Держстату та запитальники міжнародних статистичних організацій.

 На запити користувачів статистична інформація за ф. № 9-ЗЕЗ (квартальна) надається органами державної статистики в паперовому вигляді, на магнітних, електронних носіях, засобами зв’язку (у т.ч. розміщення на веб-сайті), шляхом безпосереднього виписування в порядку й умовах, визначених Держстатом.